ВІД ОХОРОНИ ПРАЦІ ДО КОМПЛЕКСНОЇ БЕЗПЕКИ: СТРАТЕГІЇ ІНТЕГРАЦІЇ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ В КОРПОРАТИВНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ

Анотація

В статті обґрунтовано нагальну науково-практичну проблему, що виникла внаслідок повномасштабної війни в Україні – фундаментальну невідповідність традиційних корпоративних систем управління безпекою новим гібридним загрозам. Доведено, що класична модель, де охорона праці (ОП) та цивільний захист (ЦЗ) функціонують як дві паралельні, слабко інтегровані системи, є застарілою та нездатною забезпечити адекватний рівень захисту персоналу та активів підприємств, які перетворилися на потенційні цілі для воєнних атак. Існуючі системи управління охороною праці, побудовані на стандартах мирного часу (напр., ISO 45001), орієнтовані на запобігання ненавмисним інцидентам і не мають інструментарію для протидії умисним зовнішнім впливам. Метою статті є розробка науково обґрунтованих стратегій інтеграції функцій цивільного захисту в корпоративні системи управління охороною праці для створення єдиної, комплексної моделі безпеки підприємства, адаптованої до умов гібридних загроз.На основі аналізу класичних концепцій (Safety-I, Safety-II, Resilience Engineering) та нормативно-правової бази України виявлено ключову прогалину – відсутність цілісної моделі управління всіма видами безпекових ризиків на корпоративному рівні.Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше запропоновано концептуальну модель інтегрованої системи управління комплексною безпекою (СУКБ). На відміну від існуючих підходів, дана модель синтезує ОП та ЦЗ в єдиний управлінський цикл («аналіз – превенція – реагування – відновлення»), що базується на п'яти ключових принципах: єдності управління, проактивності, тотальної ризик-орієнтованості (з урахуванням воєнних загроз), людиноцентризму та безперервності. Цей підхід дозволяє перейти від застарілої дихотомії «внутрішні/зовнішні загрози» до єдиного контуру управління всіма ідентифікованими ризиками, незалежно від їхнього походження. Практичне значення полягає у розробці чотирьох груп конкретних стратегій інтеграції: нормативно-правової (створення єдиного Положення про комплексну безпеку), організаційно-управлінської (формування єдиного центру безпеки), техніко-технологічної (інтеграція систем оповіщення та моніторингу) та соціально-психологічної (проведення комплексних навчань, психологічна підтримка). Запропоновані стратегії можуть слугувати дорожньою картою для керівників українських підприємств для реформування існуючих систем, підвищення рівня захищеності персоналу, забезпечення стійкості бізнес-процесів та збереження людських життів в умовах воєнного стану.