ІНТЕРМОДАЛЬНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ: ВАРІАНТИ КОМПОЗИЦІЇ І УЧАСТЬ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ
Анотація
В роботі досліджено дефініцію «від дверей до дверей» відносно інтермодальних перевезень, розглянуто її авторські тлумачення. Розглянуто визначення інтермодальних перевезень як різновиду мультимодальних перевезень, встановлено його ознаки відповідно до українського законодавства. Визначено початкові і кінцеві точки, якими формується інтермодальне перевезення і перелічено умови інтермодальності. Ідентифікація початку і кінця інтермодального перевезення є важливою з точки зору встановлення місцезнаходжень прийняття оператором інтермодального перевезення відповідальності за вантаж і позбавлення від неї. Для доказу необґрунтованості тверджень щодо доставки «від дверей до дверей», як ознаки інтермодального перевезення, наведено технологічні карти інтермодальної доставки відповідно до контрактів CIF і FOB, які можуть бути інтермодальними, але не пов’язують двері складу відправника з дверима вантажоодержувача. Ці приклади ілюструють межі інтермодального перевезення під відповідальністю оператора і ділянки, де перевезення відбувається поза його межами і не підпадають під відповідальність оператора.Таке розмежування встановлює різні статуси для зазначених двох перевізників і, як наслідок, різний рівень відповідальності за втрату і порчу, затримку вантажу. Дослідження ґрунтується на базі визначення інтермодальних перевезень відповідно до національного законодавства, а також авторських формулювань цієї дефініції, яку надають українські і закордонні науковці в своїх публікаціях. В результаті встановлені наступні висновки: ключовим чинником у трансформації звичайного сегментованого перевезення на інтермодальне є не просто використання кількох видів транспорту, а саме така їх взаємодія, яка забезпечує з'єднання між наземними та морськими ділянками маршруту. Відтак, у рамках транспортного забезпечення міжнародної торгівлі участь морського транспорту є невід’ємною складовою. Інтермодальне перевезення не обов’язково охоплює увесь шлях «від дверей відправника до дверей отримувача». ‒ воно може починатися або завершуватися в інших точках маршруту відповідно до обраних базисних умов поставки, при умові збереження визначених ознак «інтермодальності». За будь-яких умов постачання товарів, кожному інтермодальному перевезенню відповідає один оператор інтермодального перевезення, який видає наскрізний транспортний документ, що забезпечує зв’язок між відправником і одержувачем.
Посилання
2. Дрожжин О. Л. Інтермодальні перевезення. Суми: Університетська книга, 2024. 166 с.
3. Полякова О. М. Формування інтермодальної транспортної системи в Україні на базі вантажних транспортно-розподільчих комплексів: дис. канд. екном. наук : 08.07.04. Харків, 2019. 171 с.
4. Орда О. О. Формування стратегій організації інтермодальних контейнерних перевезень в ланцюгах постачань на принципах кооперації учасників: дис. канд. техн. наук : 05.22.01. Харків, 2005. 188 с.
5. Орда О. О. Методологія оцінювання синергетичного ефекту при організації інтермодальних контейнерних перевезень в ланцюгах постачань на принципах кооперації учасників. Вісник машинобудування та транспорту. 2017. Вип. 2(6). С. 110–116.
6. Шраменко Н. Ю., Орда О. О. Оцінка ефективності взаємодії учасників інтермодальної доставки вантажів як пріоритетного напрямку розвитку транспортно-дорожнього комплексу України. Проблеми і перспективи розвитку транспорту» в рамках «ODESSA SMART FORUM: тези доповідей V всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених. Одеса: ОНМУ, 2016. С. 57–60.
7. Шраменко Н. Ю. Формалізація процесу взаємодії суб’єктів транспортного ринку при інтермодальних контейнерних перевезеннях. Сучасні технології в машинобудуванні та транспорті. – 2016. – № 2. – С. 167-174.
8. Нагорний Є. В., Орда О.О. Алгоритм формування раціональних стратегій транспортно-експедиторських підприємств при взаємодії з суб’єктами транспортного ринку на умовах кооперації. Проблеми з транспортними потоками і напрями їх розв’язання: тези доповідей ІІ Всеукраїнської науково-теоретичної конференції. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 16–18 березня 2017 р. С. 76–77.
9. Коскіна Ю. О., Дрожжин О. Л. Дослідження обробки інтермодальних транспортних одиниць в концепції «single window». Збірник наукових праць Державного університету інфраструктури та технологій Міністерства освіти і науки України: Серія «Транспортні системи і технології». Вип. 40. К.: ДУІТ. 2022. С. 227-236.
10. Naumov V., Nagornyi I., & Litvinova Y. Model of multimodal transport node functioning. Archives of Transport. 2015. № 36. P. 43-54.
11. Пасічник В. І. Ефективність інтермодальних перевезень як елемент забезпечення високої якості транспортних послуг. Управління проектами, системний аналіз і логістика. Технічна серія. 2013. № 12. С. 125-131.
12. Малахова О. А. Проблеми розвитку міжнародної транспортної системи в умовах удосконалення інтермодальних перевезень. Вісник Нац. техн. університету "ХПІ": Збірник наукових праць. Серія: Нові рішення в сучасних технологіях. – Харьков : НТУ "ХПИ". 2009. № 8. С. 48-51.
13. Пашинська Н.М. Сучасні особливості територіальної організації транспортної системи. Проблеми суспільної географії : Зб. наук. пр. – К.: Інститут географії НАН України. 2010. № 1. С. 36-40.
14. Соколова О. Є. Концептуальні засади формування мультимодальної системи перевезення вантажів. Наукоємні технології. 2017. № 4. С. 114 – 118.
15. Кухарчик О. Г. Ринок мультимодальних перевезень регіону та стратегія його розвитку. дис. … канд. економ. наук: 08.00.05. Херсон, 2019. 213 с.
16. Shipping glossary of terms. DCSA (Digital Container Shipping Association) https://dcsa.org/standards/shipping-glossary (date of access: 20.02.2025).
17. Dictionary of International Trade / ed. by Hinkelman, E. G. Brno: Tribun EU. 2008. 688 p.
18. Tyan, J. C. Using collaborative transportation management in global supply chain. Encyclopedia of E-Commerce, E-Government, and Mobile Commerce. / ed. by M. Khosrow-Pour. 2006. P. 1126-1132.
19. Glossary of shipping terms. A.P. Moller – Maersk. https://www.maersk.com/ru-ru/support/glossaries/shipping-terms (date of access: 20.02.2025).
20. Crainic, T. G., & Kim, K. H. Intermodal transportation. Transportation. 2007. No. 14, P. 467–537. URL: https://doi.org/10.1016/S0927-0507(06)14008-6 (date of access: 20.02.2024).
21. Кириллова О. В. Теоретичні основи управління роботою флоту у транспортно-технологічних системах : дис. … д-ра техн. наук : 05.22.01. Одеса, 2017. 470 с.
22. Glossary of shipping terms.U.S. Department of Transportation, Maritime Administration. URL: https://surl.li/vnyixj (date of access: 20.02.2024).
23. U.S. Congress. Committee on Interstate and Foreign Commerce. Intermodal transportation: Hearings, Ninety-second Congress, second session. 1972. San Francisco: U.S. Government Printing Office. p. 199.
24. National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine. Intermodal marine container transportation: Impediments and opportunities. 1992. The National Academies Press. p. 138. URL: https://doi.org/10.17226/11404 (date of access: 20.02.2024).
25. Brodie, P. Commercial shipping handbook (2nd ed.). London: Informa Law from Routledge, 2006. p. 368. DOI: 10.4324/9781315832685