УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СФЕРИ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ПОТОЧНИХ ВИТРАТ
Анотація
У статті розкриваються підходи до аналізу поточних витрат виробництва та оцінки їх кількісного впливу на ефективність операційної діяльності підприємств готельно-ресторанної сфери, які є основою для планування та управління ресурсними потенціалами та стійким економічним розвитком суб’єктів господарювання. Основною метою цієї статті є встановлення закономірностей кількісної взаємодії показників ресурсомісткості та ефективності виробництва і визначення ступеня впливу поточних витрат на результат діяльності задля забезпечення можливості управління даними процесами і сталим економічним розвитком підприємств. У даному дослідженні шляхом економіко-математичного моделювання побудовано моделі ефективності виробництва. На основі отриманих математичних рівнянь пояснена закономірності кількісного взаємовпливу факторів виробництва, визначено оцінювальні коефіцієнти розвитку резервів ресурсних потенціалів підприємств готельно-ресторанної сфери. За допомогою обчислених оцінювальних коефіцієнтів встановлено силу опосередкованої та прямої дії конкретного виду поточних витрат на ефективність операційної діяльності суб’єкта господарювання, частки внеску певного факторного параметру в сумарний вплив всіх факторів, можливості зростання доходу за рахунок розвитку ресурсних потенціалів. Шляхом інтерпретації отриманих в ході аналізу коефіцієнтів запропоновано математичну формулу для розрахунку резервів економічного розвитку закладів ресторанного господарства, які дозволяють встановити ступінь зростання прибутку за рахунок зміни обсягу певного ресурсу (виду поточних витрат) з урахуванням частки його внеску в інтегровану дію факторів. Розроблені моделі й коефіцієнти є підґрунтям для здійснення процесу управління сталим економічним розвитком підприємств готельно-ресторанної сфери шляхом планування результатів операційної діяльності, відсоткової зміни показників ефективності та економічного зростання суб’єктів господарювання. Отже, на основі побудованих в ході аналізу економіко-математичних моделей ефективності виробничої діяльності закладів готельно-ресторанного господарства розраховані коефіцієнти економічного зростання і резервного розвитку, визначено диференційований та інтегрований вплив поточних витрат на загальний результат, запропоновані підходи для визначення напрямів економічного зростання та управління сталим розвитком підприємств.
Посилання
2. Бобровська О. Сталий розвиток регіонів України: проблеми і шляхи їх розв’язання. Публічне управління: теорія та практика : електр. зб. наук. праць. № 1 (15). 2016. URL: http://www.dridu.dp.ua/ zbirnik/2016-01(15)/15.pdf.
3. Василенко В. О. Інновації та креативність на підприємствах як імператив стабілізації економіки : монографія. Полтава : ПУЕТ, 2014. 320 с.
4. Кирич Н. Б., Співак С. М. Індикатори сталого розвитку регіону : матер. міжнар. наук.-техн. конф. Тернопіль : ТНТУ ім. І. Пулюя. 2018. С. 91–97.
5. Медвідь М. Ю. Методологічні основи економічного регулювання регіонального розвитку: автореф. дис. на здобуття док. екон. наук. Чернігів, 2016. 42 с. 6. Томялойц Л. Сталий розвиток: суперечність основних підходів [Електронний ресурс]. URL: http:// ecoethics.ru/neobhodimost-v-strogoy-ohrane-krupnyih-uchastkov-evropeyskih-lesov/
7. Харазішвілі Ю. М., Ляшенко В. І. Проблеми оцінки та інтегральні індекси сталого розвитку промисловості України з позицій економічної безпеки. Економіка України. 2017. № 2. С. 3–23.
8. Юдіна О. І. Моделювання сталого економічного розвитку підприємств готельно-ресторанного бізнесу на основі декомпозиційного аналізу. Економічний простір: зб. наук. праць. Дніпро : ПДАБА, 2022. № 181. С. 162–167.
9. Judina О. I. Оцінка резервного економічного розвитку виробничого потенціалу підприємства готельно-ресторанного господарства Дніпропетровської області. Економічні горизонти. № 2 (9). С. 58–68.