КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ З ПОЗИЦІЙ СИТУАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ
Анотація
В статті запропоновано дослідження нових і поліпшення класичних методів і засобів інформаційних систем та технологій передачі повідомлень які додатково посилюють вимоги щодо реалізації високого рівня потенційної захищеності їх штатних тактико-технічних характеристик. Досліджено комплексні системи захисту інформації з позицій ситуаційного менеджменту захищеності в інформаційно-телекомунікаційних системах. Множина складових компонентів об’єкта інформатизації загалом формується як сукупність трьох взаємозалежних підгруп (систем). Вони включають людський фактор, що утворює біосоціальну систему, технічні засоби, їхні системи та приміщення для розміщення, а також комп’ютерно-програмне забезпечення, яке виступає інтелектуальним посередником між людиною й технікою. Гарантування інформаційної безпеки – це безперервний і багатоетапний процес. Він охоплює контроль рівня захищеності інформації, аналіз і усунення вразливих місць у системі захисту, а також розробку і впровадження найбільш ефективних методів модернізації та прогресивних технологічних рішень. У сучасних умовах комплексне використання доступних засобів захисту, зокрема високопрофесійна підготовка користувачів і суворе дотримання ними правил захисту інформації, стають ключовими чинниками забезпечення належного рівня безпеки. Однак важливо пам’ятати, що жодна система захисту не може бути абсолютно бездоганною. Варто зазначити, що всі принципи інформаційної безпеки мають однакову вагу: виділити більш чи менш важливі серед них навряд чи доцільно. Тому в конструкції комплексної системи захисту інформації необхідно розглядати всі принципи як складові одного цілісного механізму, який забезпечує синергетичний ефект. Для підтримки процесів прийняття рішень розроблено структурно-лінгвістичну функціональну схему застосування інформаційно-телекомунікаційних систем. Системи захисту інформації представляють собою організовану сукупність об’єктів і суб’єктів, які реалізують методи і способи захисту за допомогою цілої низки заходів, необхідних для виконання завдань безпеки сучасних інформаційних технологій. Ефективність і надійність таких систем прямо залежить від їхньої збалансованості та комплексного підходу, адже несинхронність між окремими компонентами значно збільшує ризики виникнення «відмов» у роботі. Якість та надійність захисту визначаються не лише різноманітністю складових елементів, але й їхньою повнотою, яку можна досягти при врахуванні всіх актуальних факторів та обставин. Екранування електронно-цифрових пристроїв є необхідною складовою інформаційної безпеки, а застосування технологій безехових камер значно покращує її якість. Усвідомлення важливості комплексного підходу до інформаційного захисту полягає у таких аспектах: інтеграція локальних систем захисту; забезпечення цілісності всієї системи; гарантування всебічного захисту інформації
Посилання
2. Кіберфізичні системи та їх програмне забезпечення / Ван Чунжі, С. П. Яцишин, О. В. Лиса, А.-В. В. Мідик (2018). Вимірювальна техніка та метрологія: міжвідомчий науково-технічний збірник. Львів: Видавництво Львівської політехніки. Том 79. № 1. С. 34–38.
3. ISO/IEC Guide 98-1:2009, Uncertainty of measurement – Part 1: Introduction to the expression of uncertainty in measurement, IDT. Невизначеність виміру. Частина1. Введення в посібники з виразу невизна-ченості виміру. М. Стандартінформ. 2017.
4. Тарасенко Ю. С. Фізичні основи радіолокації. Дніпро: Пороги. 2011. 487 с
5. Тарасенко Ю. С., Солянніков В.Г. Інформаційні системи з позицій забезпечення надійності та невизначеності вимірювань. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Інноваційні технології, моделі управління кібербезпекою – «ITMK-2021», Дніпро, 14 – 16 квітня 2021 р. 2021.
с. 29–30
6. Ю. С. Тарасенко, Д. С. Кузьменко. Щодо оцінки ефективності засобів захисту інформації. Матеріали міжнародної наукової конференції «Математичні проблеми технічної механіки та прикладної математики». Інноваційні технології, прогнозування та моделювання в соціальній сфері, економіці. Моделі корпоратив-
ного управління кібербезпекою – Дніпро, Кам’янське. 2019.(2). С. 72–73
7. Кірєєва Н. В., Семенов А. В. Витік інформації по каналах ПЕМІ та способи їх захисту. Міжнародний журнал прикладних та фундаментальних досліджень. 2016. № 8–4. С. 499–504.
8. Завгородня Г. А. Інформаційна система підвищення надійності потенційно небезпечних об’єктів. С. 23–24. Міжнародна наукова інтернет-конференція «Інформаційне суспільство:технологічні, економічні та технічні аспекти становлення (випуск 41)» / Збірник тез доповідей: випуск 41 (м. Тернопіль, 13 вересня
2019 р.). Тернопіль. 2019. 100 с.
9. Кузьменко Д. С., Луценко В. В., Тарасенко Ю. С. (2018) Питання підвищення рівня захищеності в інформаційно-телекомунікаційних системах. С. 71–73. Комп’ютерна інженерія і кібербезпека : досягнення та інновації : матеріали Всеукр. Наук.-практ. Конф. Здобувачів вищої освіти й молодих учених (м. Кропив-
ницький, 27–29 листоп. 2018 р.)
10. Величко С. П., Костенко Л. Д. Вивчення основ квантової фізики: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Кіровоград : РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2002. 274 с.
11. Бондар О. В. Ситуаційний менеджмент. Навч. посіб. Київ : Центр учбової літератури, 2012. 388 с.
12. Козіна Г. Л., Савченко Ю. В., Воскобойник В. О, Прокопович-Ткаченко Д. І., Кацюба В. В. Математичний підхід до підвищення швидкодії програмної реалізації криптоалгоритму SM4. Системи та технології, 68 (2). С. 78–85. DOI https://doi.org/10.32782/2521-6643-2024-2-68.9
13. V. Voskoboinyk, Iu. Savchenko, L. Karpukov, O. Parshyna, Prokopovych-Tkachenko D. I. Assessment of the state of information security using expert systems. Systems and Technologies, 2024. 67 (1). С. 72–79 DOI: 10.32782/2521-6643-2024-1-67.11
14. Тарасенко Ю. С., Савченко Ю.В. Ризик-орієнтовані процеси забезпечення безпеки об’єктів критичної інфраструктури. Системи та технології, 2023. 65 (1). С. 66–76. DOI https://doi.org/10.32782/2521-6643-2023.1-65.9
15. Тарасенко Ю. С., Прокопович-Ткаченко Д. І., Савченко Ю. В., Воскобойник В. О. Радіоелектронних вимірювань: від погрішності до невизначеності. Системи та технології, 2020. 60 (2). С. 102–119. DOI: https://doi.org/10.32836/2521-6643-2020.2-60.7
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
ISSN 
