ОБ’ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО НЕЙРОМЕРЕЖЕВОГО ВИЯВЛЕННЯ СУБ’ЄКТІВ КІБЕРБУЛІНГУ ЗА ПОВІДОМЛЕННЯМИ У КЕРОВАНОМУ ХМАРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Анотація

Метою роботи є формування та обґрунтування об’єктно-орієнтованого підходу до нейромережевого виявлення суб’єктів кібербулінгу за повідомленнями із поєднанням первинної детекції та подальшої синтаксико-семантичної інтерпретації у керованому хмарному середовищі. Запропоновано узгоджену архітектуру, у якій нейромережевий модуль здійснює фільтрацію повідомлень на рівні «кібербулінг / не кібербулінг», після чого результати проходять залежнісний аналіз із реконструкцією рольових зв’язків типу «суб’єкт – дія – об’єкт». Об’єктну модель, що включає класи повідомлень, речень, токенів, залежностей, предикатів, рольових трійок і підсумкових структур, визначено як основу для забезпечення прозорої трасованості рішень, тоді як кероване хмарне середовище забезпечує відтворюваність запусків та масштабованість експериментів. Експериментально підтверджено ефективність первинної детекції: модуль на основі BERT продемонстрував метрику F1 = 0.98 у двокласовій постановці («кібербулінг» / «не кібербулінг»), що свідчить про достатній рівень відсіву нерелевантних повідомлень перед рольовим аналізом. На експертно верифікованому піднаборі встановлено узгоджені показники якості рольової ідентифікації: для суб’єкта отримано значення 0.88, 0.86, 0.87 за Precision, Recall і F1 відповідно; для об’єкта – 0.85, 0.83, 0.84; для дієслівного центру – 0.91, 0.89, 0.90. Точне відновлення рольової трійки забезпечило значення F1 = 0.76. Міжекспертна узгодженість становила коефіцієнт Коена 0.82 при 87 % повної згоди, що засвідчує надійність еталонних міток і коректність застосованої процедури оцінювання. У спірних випадках використано третю допоміжну оцінку мовною моделлю із фіксованою інструкцією; фінальні мітки визначено за правилом більшості. Отримано результати, які демонструють, що запропонований підхід не лише дає змогу визначити факт агресивної комунікації, а й забезпечує структуроване подання інформації про її адресність, залишаючись відтворюваним та аудитованим у практичних умовах. Сформовано висновки, що створюють підґрунтя для подальшої інтеграції підходу у модераційні системи й можливого розширення на корпуси з детальнішою рольовою розміткою та багатомовною підтримкою.