ОГЛЯД І УЗАГАЛЬНЕННЯ ПРАКТИК ВПРОВАДЖЕННЯ ВІРТУАЛІЗАЦІЇ У ПІДГОТОВЦІ ІТ-ФАХІВЦІВ
Анотація
Цифрова трансформація сучасного суспільства докорінно змінила вимоги та підходи до освіти в галузі інформаційних технологій. У статті показано, як технології віртуалізації трансформують підготовку фахівців, поєднуючи технічні рішення з обґрунтованими навчальними підходами. Розглянуто можливості віртуальних машин, контейнеризації, програмно визначених мереж, віртуалізації сховищ та хмарних віддалених лабораторій для безпечного й відтворюваного моделювання навчальних середовищ. Мета роботи – продемонструвати, як ці технології посилюють практичну підготовку, оптимізують витрати, розширюють доступ і узгоджують результати навчання з очікуваннями роботодавців. Проведено огляд сучасних публікацій і аналіз типових архітектур розгортання. Показано, що ізоляція, сумісність і можливість повторення експериментів дають змогу безпечно відпрацьовувати складні сценарії та прискорюють набуття практичних навичок студентами. Водночас ідентифіковано обмеження: вимоги до мережевих та обчислювальних ресурсів, накладні витрати продуктивності у ресурсомістких завданнях, потребу в цілеспрямованій підготовці викладачів і ризики зниження мотивації та взаємодії в дистанційних форматах. Запропоновано практичні орієнтири: поетапне впровадження зі стандартизованими образами, розвиток користувацької підтримки, інтеграцію інструментів оцінювання та партнерства із компаніями для проєктного навчання. Окреслено перспективи використання штучного інтелекту для персоналізованого наставництва, периферійних обчислень для зменшення затримок, технологій розширеної реальності для інтуїтивних тривимірних інтерфейсів, а також хмарно-нативних і безсерверних підходів, що прискорюють масштабування і спрощують супровід навчальної інфраструктури. Запропоновані рішення допомагають поєднати якість навчання, масштабованість і економічну доцільність та підвищити готовність випускників до сучасних професійних викликів.
Посилання
2. Gercek G., Saleem N., Steel D. Implementing Cloud Based Virtual Computer Network Labs for Online Education: Experiences from a Phased Approach. International Journal of Online Engineering, 2016. Т. 12, № 3. С. 70–76. DOI: 10.3991/ijoe.v12i03.5564
3. Saliah-Hassane H. та ін. Lab@Home: Remote Laboratory Evolution in the Cloud Computing Era. Proceedings of the 2011 ASEE Annual Conference & Exposition (Vancouver, Canada, 26–29 June 2011), 2011. URL: https://surl.li/uojsrv (дата звернення: 14.08.2025).
4. Romero-Zaldivar V. А., Pardo P., Burgos D., Delgado K. Monitoring student progress using virtual appliances: A case study. Computers & Education, 2012. Т. 58, № 3. С. 1059–1069. DOI: 10.1016/j.compedu.2011.12.003.
5. Hashim M. A. M., Tlemsani I., Matthews R. Higher education strategy in digital transformation. Education and Information Technologies, 2022. Т. 27. С. 3171–3195. DOI: 10.1007/s10639-021-10739-1.
6. Vakilian A., Zare Ranjbar E., Hassanipour M., Ahmadinia H., Hasani H. The effectiveness of virtual interactive video in comparison with online classroom in the stroke topic of theoretical neurology in COVID-19 pandemic. Journal of Education and Health Promotion, 2022. Т. 11. Ст. 219. DOI: 10.4103/jehp.jehp_1297_21.
7. Grados-Espinoza P. A cross-sectional study to assess the level of satisfaction with virtual education in Peruvian medical students. Frontiers in Public Health, 2022. Т. 10. Ст. 1004902. DOI: 10.3389/fpubh.2022.1004902.
8. Rivera-Vargas P., Anderson T., Alonso-Cano C. Exploring students’ learning experience in online education: analysis and improvement proposals based on the case of a Spanish open learning university. Educational Technology Research and Development, 2021. Т. 69, № 6. С. 3367–3389. DOI: 10.1007/s11423-021-10045-0.
9. Alenezi A. Digital Learning and Digital Institution in Higher Education. Education Sciences, 2023. Т. 13, № 1. Ст. 88. DOI: 10.3390/educsci13010088.
10. Bermejo J., Fernández C., Villena J. et al. Best Practices for Developing Extended Reality Experiences in Higher Education. Information, 2023. Т. 14, № 1. Ст. 3. DOI: 10.3390/info14010003.
11. Ochoa X., Domínguez A. On the Need for an Open eXtended Reality for Education Framework (OXREF). The International Review of Research in Open and Distributed Learning, 2023. Т. 24, № 1.С. 303–316. DOI: 10.19173/irrodl.v24i3.7109.
12. Kandpal M., Sharma M., Nivedita. BS-GeoEduNet 1.0: Blockchain-Assisted Serverless Geo-Education Network. ISPRS International Journal of Geo-Information, 2024. Т. 13, № 8. Ст. 274. DOI: 10.3390/ijgi13080274.
13. Shojaee Rad Z., Shafiee S., Taherkhani A. Data Pipeline Approaches in Serverless Computing: A Taxonomy and Review. Journal of Big Data, 2024. Т. 11, № 1. Ст. 37. DOI: 10.1186/s40537-024-00939-0.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
ISSN 



