КІБЕРСТІЙКІСТЬ: ГЛОБАЛЬНІ ЗАГРОЗИ ТА НАЦІОНАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ КІБЕРЗАХИСТУ

Анотація

Стаття присвячена питанням захисту підприємств, установ та організацій від кіберзлочинності, яка створює глобальні загрози для національної безпеки. Розглядаються особливості застосування ефективних методів управління ризиками, проведення ретельного аналізу потенційних загроз та здійснення моніторингу рівня кібербезпеки. Широке застосування інформаційних технологій призводить до численних злочинів та виникнення нових видів загроз, які ґрунтуються на використанні різних засобів, методів та елементів впливу на свідомість людини. Формування єдиного глобального інформаційного простору дало можливість кожній людині отримати доступ до інформації з різних частин світу. Доведено, що дистанційне керування бізнесом, управління власними активами, проведення транзакції, спричиняє для злочинців нові засоби втручання до персональних даних громадян з метою їх заволодіння. Метою статті є дослідження глобального інформаційного простору, який став безмежним місцем та інструментом для злочинів. Інформаційно-комунікаційні системи стали основним знаряддям злочину. Досліджено, що застосування незаконних технічних засобів, створення вірусів, спамів, фішингових атак та інших засобів, дали кіберзлочинцям можливість отримати доступ до конфіденційної інформації, баз даних, інформації з обмеженим доступом, платіжних карток, банківських рахунків та автоматизованих систем управління із метою викрадення та заволодіння даними призводить до прояву різних форм шахрайства. Доведено, що крадіжка персональних даних та комерційної інформації з метою заволодіння коштами клієнтів банку, навмисне пошкодження і псування інформаційних систем та комунікацій є невеликим переліком зловмисний дій сучасних шахраїв, які призводять до збитків підприємства, установи, організації та громадян. З’ясовано, що застосування різних атак на інтернет-ресурси із використанням сучасних інформаційних технологій, які стрімко розвиваються, стали підґрунтям для кіберзлочинців щодо нанесення шкоди та збитків критичній інфраструктурі країни. Встановлено, що в умовах війни кількість кіберзлочинів зросла в рази і здійснюється для дестабілізації держави, нанесення збитків, виведення з ладу обладнання, техніки та технологій, зв’язку та комунікацій. Хакерські атаки здатні здійснити контроль над особистими даними, базами даних великих підприємств та установ, стати загрозою для витоку даних та пошкодження мережі.